- розім'яти
- —————————————————————————————розім'я́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розім'яти
Смотреть что такое "розім'яти" в других словарях:
розіп'яти — зіпну, неш, Пт. Розіп ясти; карати на смерть, прибиваючи до хреста руки і ноги … Словник лемківскої говірки
розім'яти — див. розминати … Український тлумачний словник
розім'ятий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розім яти. || розім я/то, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
роз'їдати — а/ю, а/єш, недок., роз ї/сти, ї/м, їси/; док., перех. 1) Знищувати що небудь, поїдаючи (про міль, черв яків і т. ін.). || Руйнувати, розчиняючи, окислюючи. || Руйнувати, вивітрюючи, вимиваючи і т. ін. || Руйнувати тканини тіла, викликаючи в них… … Український тлумачний словник
м'яти — (стискаючи, деформувати, робити м яким, перетворювати на м яку масу); розминати, розім яти (робити м яким); жмакати, жмакувати, жужмити (захоплюючи, здавлюючи щось, деформувати його); підминати, підім яти (притискаючи, згинаючи чимсь важким);… … Словник синонімів української мови
розминати — а/ю, а/єш, недок., розім я/ти, зімну/, зі/мне/ш, док., перех. 1) Мнучи, розтираючи що небудь, робити його м яким або перетворювати в м яку масу; роздрібнювати, розтирати. || Розтираючи (колосок), виминати зерно. || Мнучи, розправляти що небудь.… … Український тлумачний словник
розминка — и, ж., розм. Дія за знач. розім яти, розминати 2) і розім ятися, розминатися I 2) … Український тлумачний словник
розтирати — розтерти 1) (натискуючи на що н., подрібнювати його на найдрібніші часточки, перетворювати на суцільну масу), терти, протирати, протерти, розминати, розім яти 2) (водячи чим н. рідким, мазати ним по всій поверхні), розмазувати, розмазати,… … Словник синонімів української мови
розходити — дієслово доконаного виду розносити одяг, взуття; розім яти ноги … Орфографічний словник української мови
